Історія Куяльник - старе місто

Історія Куяльник - це історія української Одеси

Історія санаторію Куяльник

Коли козаки фортецю брали - історія міста

Вперше турецьку фортецю Хаджибей завоювали запорожці в 1771 р під командуванням відомого кошового отамана Петра Калнишевського. Взяття турецької фортеці Єні-Дунья біля селища Хаджибей 14 вересня 1789 року і вихід до моря в корені змінив

Медичні історії

З 20-х років минулого століття в Одесі з'являються перші друковані видання, присвячені вивченню лікувальних властивостей лиманів. У музеї книг і старовинних рукописів Одеської наукової бібліотеки ім. А. М. Горького зберігається робота французького лікаря Епітеса, видана в Одесі в 1829 році, в якій вперше описано лікувальне значення одеських лиманів.

У 1835 році була видана книга лікаря І. Віулсона «Про користь морських, мулових та лиманських ванн в околицях Одеси». «Ці спостереження, - писав він, - суть, плід досвідченості, придбаної протягом 20-річного тут перебування, і звання лікаря послужило мені приводом до вивчення предмета, про який я маю намір говорити. У продовження 15-ти років я звертав увагу і переконався твердо в їх (лиманах) цілющості. Я сам будучи вражений апоплексичним ударом і страждаючи паралічем без користі вживав ванни іноземних мінеральних вод, і зобов'язаний чутливим поліпшенням свого здоров'я муловим і лиманським ваннам...

Козацькі купальні

Шкодова гора

Завзятість і наполегливість хворих козаків в бажанні вилікуватися відомі з давніх-давен; хто як міг, вони все одно добиралися до Куяльника, якщо не по Пересипу, так в об'їзд по пролягаючої поруч височини. Але і по ній через бездоріжжя, по вибоїнах і в грязі застрявали і ламалися вози і карети. Засмучені подорожні нарікали: «Сама шкода, а не шлях!». Так за нею і залишилася назва «Шкодова гора».

Нарешті, минувши Шкодову (або ще пізня назв. Жевахова) гору, втомлені, змучені подорожні спускалися до берега Куяльницького лиману, знімали кут в убогих квартирах в довколишніх селах, де до того ж гостро відчувалася нестача привізної прісної води. Кожен лікувався по своєму розумінню або наслухавшись порад місцевих знахарів. Пізніше своїх послуги стали пропонувати в приватному порядку практикуючі лікарі, серед яких іноді зустрічалися і шарлатани.

Одеський лікар Ераст Андріївський

На початку 1833-го окупованих в той час землях українського гетьманства, де московитами, в попихах була організована Слобідсько-Українська губернія (в 1765 р), в управління Бессарабського генерал-губернатора графа М. С. Воронцова і був призначений дивізійним лікарем Ераст Степанович Андріївський (німець за походженням).

Народився він 15 квітня 1809 року помер 21 березня 1872 року в Одесі. У 21 рік закінчив Берлінський університет, де йому було присвоєно ступінь доктора медицини. У 1833 році за роботу «Опис Ейганійскіх мінеральних вод поблизу Падун в Італії», а так само за статтю «Про вплив газів собачого грота на організм тварин» Е. С. Андріївський (або ще Андрієвський) був обраний членом Неаполітанської медико-хірургічної академії.

Історія становлення санаторій Куяльник

За порадою Андріївського було вибрано місце на березі лиману, на ділянці землі між Хаджибейським та Куяльницьким лиманами -

Отже 27 червня 1833 року прийнято вважати днем ​​народження українського курорту «Куяльник».

Через два місяці в Одеський будівельний комітет надійшов ще один рапорт архітектора Кошелева: «За дорученням комітету про те, що до будівництва 2-х купалень при Куяльницькому лимані, нині всі роботи по будівництву розпочаті. Архітектор Кошелев. Серпень 29 дня 1833 року ».

Всі ці документи зберігаються в справі №42, фонд 59, опис 2 Одеського державного обласного архіву.

Лікарня Куяльник

26 липня 1833 року було надруковане перше в Україні повідомлення в газеті «Одеский вестник», про створення на Куяльницькому лимані першої лікарні. «Упевнившись в цілющих властивостях вод Одеськаго Куяльницького лиману, керівництво зробило розпорядження про влаштування одного закладу біля самого берега, в якому бажаючі могли б користуватися Лиманськими ваннами і змогли знайти всі потрібні їм зручності для себе. Це заклад, що складається з парників для теплих мулових і піщаних ванн і з намету для холодних купалень, приведено нині до закінчення і передано для нагляду доктору Андріївскаго.

Щодня жінки можуть користуватися наметом для купання від 10-ї години ранку і до 6-ї вечора, а інший час ранку і вечора надано чоловікам; песчаниї і мулові ванни приймаються від 10-ти до 2-х годин дня ».

Так було раніше

Ось як по книзі К. Грума «Повний, систематичний, практичний опис мінеральних вод, лікувального мулу та купань в Україні (1855), виглядала Куяльницька « Лікарня піщаних і мулових ванн ». Одна стіна теплого парника (дерев'яний барак) і половина даху мали скління. В котлах на вогнищі підігрівалася Лиманська вода для ванн. Трохи нагадувало пекло (авт.).

На сонці нагрівався до необхідної температури мул, після прогріву ним заповнювали дерев'яні корита в «парнику». Таким же простим було і лікування, хворого укладали в мул по саму шию на годину, а іноді і більше, до тих пір, поки хворий не починав відчувати неприємні симптоми, висловлюючись медичними термінами - на межі теплового удару. Хворого виймали негайно з мулу і обмивали в підігрітій ванні з ропою лиману.

Холодні купальні будували над водою лиману на відстані 20 сажень від берега. Пристрій купальні було в вигляді намету на палях вбитих в дно, обтягнутого легкою вітрильною тканиною, для входу в неї ставили місток з берега.

У цих умовах Е. С. Андріївський почав активно надавати реальну допомогу хворим українцям. З максимальним ефектом намагався використовувати літній сезон, організовуючи лікування якомога більшій кількості населення, спостерігав за результатами одужання. Роблячи позначки, проаналізувавши до яких саме хвороб підходить лиман, а за яких буває навіть шкідливий ».

За допомогою українських козаків, в результаті шляхетної діяльності успішного лікаря і підприємця Ераста Степановича і була створена перша лікарня на Куяльницькому лимані, що стала прообразом сучасних курортів.

Вік курорту «Куяльник» досить поважний - більше 185 років. Все було в його історії - і перші труднощі А. С. Андріївського, зліт слави і популярності, повне запустіння, руйнування від воєн і стихій і, вкотре, відродження.

Максимальне використання всього багатства лікарських засобів Куяльницького лиману на благо здоров'я людей - ось те, заради чого він був створений.

Як лікувалися ще в минулому столітті

Якщо трохи повернуться до історії санаторію... Те, як працював Куяльник в минулому часі, зараз побачити не вийде. Людей на курорті, ще якихось 25 років тому було не злічити! Їхали в санаторій Куяльник за туристичними путівками, їхали за курсовим лікуванням, їхали без путівок, просто рейсовим автобусом і на особистому автомобілі. Були й піші туристи. А щоб сісти ближче до вечора в маршрутний автобус №109 (зараз №110) по вихідним, потрібно було володіти таки міцним здоров'ям.

А здоров'я природно брали саме тут, прямо на березі лікувального лиману. Це видно було відразу, по тому, як літні бабусі і дідусі в гонитві за сидячим місцем або на худий кінець - хоч би влізти в автобус, боролися як молоді (забувши про недуги), розштовхуючи один одного ліктями.

Все це нагадувало висячий бородою рій бджіл, біжучого за траєкторією ще не зупинившогося до кінця автобуса. І сміх - і гріх (авт.). Це пряме свідчення того, що за день перебування на пляжі Куяльницького лиману, отримували величезний заряд енергії та здоров'я, а до вечора відчували себе просто молодими. А чоловіки... Але про це в наступній статті.

Кіно історія

Куяльник по своєму чудовий і в міру насичений. Так, тут не відпочивав Остап Бендер, проте Куяльник відвідував Роман Шухевич. А також, тут знімали кіно, класику одеського гумору під назвою «Дежа вю». І не кажіть, що ви не бачили цієї картини... Фільм наповнений багатою історією одеського краю, хоч він і не передає справжніх історичних фактів.

Кіно в Куяльнику знімають дуже часто. Особливо Ютуб зараз цим переймається. Цьому сприяє багата архітектура і звичайно ж унікальний і неповторний вигляд лиману. Архітектура з часом руйнується, а її залишки намагаються, до речі дуже не вміло, реставрувати. Але ж колись був серед старих корпусів санаторію, справжнісінький винний льох. І так, влітку грав оркестр.

Архітектура

Куяльник з минулого

А які люди працювали в санаторії, про таких говорили просто - душа. Особливо в пошані були господарники на керівній посаді. Після управління "реставраторів", в 60-х роках минулого століття Куяльник в своїй славі і ліпленій красі був зруйнований новим, молодим керівництвом з "партії".

Дивовижної краси архітектура ручної роботи древніх майстрів і пам'ятники зламали. Замість витончених форм архітектури в східному стилі, залили Куяльник кубічним бетоном. І навіть після наруги над прекрасним, Куяльник продовжує жити дружньо і безтурботно дуже довгий час. Лікування людей цілющим мулом в санаторії, при цьому не припиняється.

Інфо мітки: старий Куяльник - історія, хто відкрив лікувальні властивості мулу, зародження курорту, як козаки лікували недуги ропою і мулом, історія України, старий санаторій.