Куяльник відпочинок влітку 2020

Перша зустріч після зими відбулася як у кіно, довгі і теплі обійми Куяльника тривали близько 2 годин. Здавалося, що вже ніхто і ніщо не зможе розлучити нас. Тепла, корисна і оксамитова вода лиману ніжно обіймає усе тіло, над її поверхнею завиває літній вітер, а всередині Куяльника мирно і затишно. Він проникає в мене через пори на шкірі, а я суцільно розчинилась в ньому. Настільки приємно, що не хочеться виходити на берег, так би і лежала ніжачись вічно.



Дивним чином прийшла цікава думка, це мабуть єдине в світі що дає безкоштовно а навзаєм не потребує нічого. Місяці очікувань на оновлення, і ось, я вже на лимані. За цей час різне відчувалось, періодичний хруст в суглобах, хронічна втома, а головне напруження всередині, що за все потрібно платити. Тут не так, на Куяльнику людина переглядає сенс життя, надихається на творчість, позбувається хвороб.

Першим повернувся здоровий, міцний, непробудний сон, який ховався від мене вже кілька останніх місяців. Навіть нова протиалергічна подушка, так і не змогла повернути сон. А Куяльник зміг, і не через тижні очікувань, а у буквальному сенсі відразу. Повернувшись до дому, змивши сіль, одразу в ліжко спати до пізнього ранку.

Так би і все, але що люди знають про коронавірус і як Куяльник захистить від цього вірусу. А секрет дуже простий, дихати сіллю. Вода-ропа лиману надзвичайно солена і при вітрі створює над поверхнею водойми дифузію з кристаликами солі. Вдихаючи такий коктейль, сіль проникає в самі закутки альвеол легенів, пригнічуючи там вірусну діяльність. Це природна сольова кімната. Головне не забувати поглибше дихати.

Шкіра від одного перебування на лимані Куяльник підтягнулась. Не знаю як це відбувається, можливо засмага придає лоску, проте виглядаю я на 10 років молодше. Та що там на 10, мені як і завжди 18 років. А це придає впевненості, а часом і деякої нахабності! Зморшки під очима, не знаю, не бачу.

Напевно вам вже кортить прибути в це чарівне і лікувальне місце. Як дістатися на берег лиману. Є кілька шляхів, перший і не самий легкий в кінці Куяльника розташований однойменний санаторій. На території якого до речі є реально гетто і напіврозвалений корпус примара в якому живуть чи то волоцюги, чи хтось страшніше.

Але не раджу, так я першою спробою поїхала через цивілізацію, в санаторій. При в'їзді стоїть шлагбаум і це цілком зрозуміло, адже ми заїхали на територію санаторію. Так туди запускають за гроші всіх, навіть повний автобус буде забитий радикалами, за гривні пропустять. І не вірте написам, що в'їзд по перепусткам. Це такий місцевий "бізнес" для лохів від керівництва санаторію.

Пляж в санаторії, ну це перебільшення. Пляжу немає, такий самий берег як і з будь якого боку дикого лиману. Проте сміття під ногами, залишки металевих стрижнів, мабуть від минулого пляжу. "Паркан" аж смішно, місцями повалений, там де ще залишився. Поруч (через дорогу) басейн від Чорнобильського реактора. А як ще назвати озеро з бетону на глибину 2 метра і калюжею для сталкера.

Схоже район уподобали авторитети в законі. Бо ті обличчя які зустрічаються ну ні як не співпадають з обслуговуючим персоналом. Нахабство в поведінці і перевищення швидкості автівкою по зоні де пересуваються інваліди у візках, яскраво розповідають хто осів там. Моторошно від всього побаченого і ніяким чином не вийде відпочити біля санаторію, поліції до речі там теж не має.

Проте є чудові стежки для оздоровлення. З обох боків лиману можна під'їхати автомобілем. Ми знаємо що у Лимана є правий й лівий береги. На лівий берег (з боку міста Одеси, Суворівський р-н) дуже зручно заїжджати з села Корсунці, поворот біля заправки Укрнафта. Доведеться трохи пошукати, можливо розпитати місцевих або скористатись викладеною картою. Діставшись Куяльника можна обирати чи усамітнитися проїхав узбережжям ще кілька кілометрів, чи прямо з дороги розкинути табір. Де напевно вже будуть стояти пару чи навіть десяток одеських машин.

Піщане дно Куяльника в цьому місці дуже зручне для людей. Як за звичай всім відомий лікувальний мул вкриває дно лиману. Заходити в такий мул ще те випробування, особливо для людей похилого віку. То засмокче на пів метра, то ногу не висмикнеш, яку по коліно засмоктало. Тут все добре, дно піщане, звісно в перемішку з тим мулом, проте ноги не провалюються.

Точно такий дикий Куяльницький пляж з лівого берега можна відвідати прямо з об'їзної дороги, посередині між санаторієм і тим самим поворотом біля села. Проте вже тут набагато більше автівок відпочиває і присутній шум від траси. До того ж вихлопні гази з проїжджаючих вантажівок не додають здоров'ю. Та як що потрібно швиденько і без мороку, то підходить.

Проте з правого берегу проїзд залишається через санаторій або навколо по трасі біля сіл праворуч від Протопопівки, Августівки аж до Северинівки.

Поліана L.

 Куяльник 

Стаття висловлює суб'єктивну думку однієї людини або гурту людей і адміністрація сайту може не розділяти або погоджуватися частково з вищевикладеним. #Куяльник #лиман